ПОРТФОЛІО



Опис досвіду роботи

Мої учні будуть дізнаватись про нове не від мене; вони будуть відкривати це нове самостійно. Моє основне завдання – допомогти їм розкритися самостійно.                                  М. Песталоцці
Українська освіта 21 століття стоїть перед необхідністю кардинальних змін у структурі, змісті та технологіях навчання. Сучасний етап розвитку суспільства в Україні висуває перед освітою нові завдання щодо її удосконалення. Одним із завдань є формування особистості, виховання її наукового світосприйняття, творчих здібностей, що забезпечує її життєву та соціальну компетентність. Це є запорукою формування висококваліфікованих працівників, які вміють працювати в умовах сучасного виробництва, знаходити вихід із складних ситуацій, передбачати можливі наслідки діяльності, диктує впровадження в процес нових педагогічних технологій. [10]
Процес навчання та виховання вчитель хімії повинен спрямовувати на формування компетентностей особистості шляхом використання хімічного експерименту та дослідницької проектної діяльності. Під час такої діяльності учні поступово оволодівають сучасними методами наукового дослідження, що супроводжується процесом психологічної адаптації, виховання позитивного світогляду, вміння гнучко перебудовувати напрям діяльності.  Вчитель хімії повинен навчити учнів прогнозувати, тобто передбачати події та відповідно до цього здійснювати вибір того чи іншого шляху розв’язання проблеми, що розвивається у процесі набуття досвіду. З цією метою слід використовувати різні типи задач. Уміння розв’язувати задачі є одним з основних показників рівня засвоєння учнями знань та ступеня досягнення мети вчителем. Тут слід нагадати, що хімія – найлогічніша із наук і старатись розвивати логічне мислення учнів. [1]
Хочу зауважити, що використання наочності на уроках, використання активних методів навчання.  дослідницької проектної діяльності учнів, впровадження методики комп’ютерної телекомунікації (технологія за програмою «Intel») є дієвими засобами максимального наближення особистості до реального життя та залучення її до розв’язання конкретних завдань. Всім відомо, що понад 2400років тому Конфуцій наголошував:
Те, що я чую, я забуваю. Те, що я бачу, я пам'ятаю.Те, що я роблю, я розумію.
Ці прості твердження обґрунтовують необхідність використання активних методів навчання. Дещо перефразувавши слова видатного китайського філософа, можна сформулювати кредо сучасного уроку так:
           Те, що я чую, я забуваю.
           Те, що я бачу й чую, я трохи пам'ятаю.
          Те, що я чую, бачу й  обговорюю – я починаю розуміти.
Коли я чую, бачу, обговорюю й роблю – я набуваю знань і навичок.
          Коли я передаю знання іншим, стаю майстром.
Тому кожен вчитель повинен розуміти, що процес навчання – це не автоматичне вкладання навчального матеріалу в голову учня. Він потребує розумової роботи дитини та її активної участі в цьому процесі. Цього можна досягти лише за допомогою активного (інтерактивного) навчання.
У своїй роботі про методику викладання теми «Неметали»  я знаходжу використання даним активним методам, бо вважаю, що урок хімії має бути цікавий, носити практичне спрямування, бути досить наближеним до реального життя, виховувати творчу та ініціативну особистість  і відповідати всім вимогам сучасності. Чому саме я взяла тему «Неметали» для дослідження? Неметали є досить цікаві у вивченні та застосуванні, вони поруч з нами, вони є складовими повітря, води, живих організмів, мають велике значення для хімічної, енергетичної, харчової  та інших галузей промисловості; знайшли використання у військовій справі, у створенні нових матеріалів. Тому вивчаю, описую, експериментую і виховую учня, закоханого у хімію.
       Погляд на  вивчення теми   «Неметали»
         Впродовж вивчення курсу хімії учні постійно стикаються з поняттям «неметали»: спочатку – при вивченні символів та назв хімічних елементів; згодом «неметали» для них – це прості речовини. Про неметали йдеться і в умовах задач, і в інструкціях до проведення практичних робіт та лабораторних експериментів. Тому, я вважаю, щоб учнів зацікавити вивчати цей матеріал, на першому уроці, де згадуються неметали, їм потрібно подати таку інформацію, яка б для них була мотивацією для подальшого дослідження та вивчення.

 Хочу зауважити, що шкільна  програма пропонує вивчення Карбону, Сіліцію, Фосфору, Нітрогену, Оксигену, Сульфуру та їх сполук. Галогени згадуються при вивченні, але в окрему тему не виносяться.  Проте у своїй роботі я все ж таки згадаю їх, бо вони мають неабияку значення для кожного з нас.
Починаючи вивчати тему «Неметали» слід вияснити, а при потребі пояснити, які ж саме хімічні елементи називають «неметалами». Вважаю за потрібне нагадати, що саме поняття «неметали» учні вперше почули на уроках ще у 7 класі, коли вивчали   «Багатоманітність речовин. Прості та складні речовини. Метали та неметали» з теми «Початкові хімічні поняття». При вивчені даної теми учня було пояснено, що неметали утворені неметалічними елементами. Атоми неметалічних елементів переважно приймають електрони та перетворюються на негативно заряджені йони. Зовні неметали відрізняються від металів передусім відсутністю металічного блиску, лише графіт та йод мають слабкий блиск. Неметали не проводять електричного струму (виняток − графіт). За звичайних умов половина неметалів перебуває у газоподібному стані, інші є твердими речовинами, тільки бром – рідиною. До неметалів належить азот, кисень, алмаз, сірка… Згодом, вивчаючи тему «Прості речовини: метали і неметали» учні у 7 класі  познайомилися з найпоширенішим  хімічним елементом Землі – Оксигеном. Протягом наступних уроків учні вивчили склад молекули простої речовини – кисню та познайомились з його фізичними та хімічними властивостями  на прикладах  взаємодії з неметалами. Та з часом, вивчаючи тему «Періодичний закон та Періодична система Д. І. Менделєєва. Будова атома» учні вже досить ґрунтовно вивчали, які саме елементи є неметалами. Поняття «неметали» необхідно пояснювати з точки зору будови атома та розміщенням у періодичній таблиці: чим більше електронів міститься на зовнішньому електронному шарі атома, тим складніше їх віддавати, тому елемент приєднує електрони до завершення свого енергетичного рівня. Тому неметалічні властивості зростають із збільшенням порядкового номера. Отже, кожний період починається найактивнішим металічним елементом, а в кінці періоду розташовані найактивніші неметали.  При вивченні теми «Хімічний зв’язок»  учні засвоюють, який же зв'язок  характерний для неметалів та який тип кристалічної ґратки їм притаманний. Отже, для неметалів характерний ковалентний неполярний , типи кристалічної ґратки: молекулярна (графіт, сірка ), атомна (алмаз). 
На мою думку, вивчення неметалів у середній школі слід проводити за певним планом, певною послідовністю, щоб учням було зрозуміле саме вивчення. А в разі переходу  від вивчення одного неметалу до іншого учні вже самі можуть сформулювати послідовність роботи на уроці. Саме планування роботи є прикладом раціонального використання часу та ефективності і результативності уроку. Тому для «Неметалів» пропоную таку послідовність вивчення:
·       Загальна характеристика елементів певної групи періодичної системи
·       Історія відкриття елементів
·       Поширення у природі
·       Місцезнаходження у періодичній системі та будова атома
·       Фізичні  та хімічні властивості простих речовин
·       Сполуки даного елемента
·       Використання неметалів та їх сполук.
 Оксиген і Сульфур – надійні і вірні помічники людства .
Загальна характеристика елементів VІ групи періодичної системи
«Подорожуючи Періодичною системою ми знайомимось із 6 групою і зупиняємось на головній підгрупі, бо якраз тут ми зустрічаємось із цікавими для нас хімічними елементами», — такими словами я б почала свій перший урок з даної теми. Предметом  нашого вивчення є Оксиген та Сульфур.
В  VІ групі знаходяться елементи, атоми яких мають 6 валентних електронів і вища ступінь окиснення їх у сполуках, як правило, +6. VІ група поділяється на ІІ підгрупи – головну та побічну. В головній підгрупі даної групи знаходяться хімічні елементи, які в основному проявляють неметалічний характер. Найбільш виражені неметалічні властивості у Оксигену та Сульфуру. У побічній підгрупі знаходяться метали.
Фізичні властивості кисню та сірки
      При вивченні фізичних властивостей кисню та сірки вводиться нове поняття – алотропія. Прості речовини, утворені тим самим елементом, називаються алотропними видозмінами даного елемента. Алотропія пояснюється наявністю двох і більше молекул, що містить різну кількість атомів(S2, S8) або наявністю двох і більше кристалічних форм, що характеризуються різним розташуванням атомів у кристалічних гратках.
Кисень (О2) – безбарвний газ, без запаху,  без кольору, у рідкому та твердому стані – синього кольору, парамагнітний , алотропна модифікація – озон (О3). Озон відрізняється від кисню за фізичними та хімічними властивостями.
         Озон – це газ синього кольору з різким дратівливим запахом, токсичний, голубого кольору, добре розчинний у воді. У природі озон утворюється з кисню під час грозових розрядів, а на висоті 10-30 кілометрів – під дією ультрафіолетового випромінювання. Він затримує шкідливе для людини ультрафіолетового випромінювання Сонця, поглинає інфрачервоні промені Землі, перешкоджаючи її вистиганню.
3О2→2О3;          2О3 →3О2
Природна сірка – порошок жовтого  кольору. Сульфур має кілька алотропних модифікацій, які відрізняються будовою кристалічних ґраток. Ромбічна та моноклінна сірка складається з восьмиатомних кільцеподібних молекул S8. Відмінності у властивостях пояснюються не кількістю атомів, а різною структурою кристалів. Ромбічна сірка – жовта, моноклінна – блідо-жовтого кольору. Шари циклічних молекул пов’язані між собою. Третя модифікація – пластична сірка. Вона складається із зигзагоподібних ланцюжків S, зв’язаних між собою. Розрізняють також модифікації Сульфуру – S2 (пурпурна) та  S6 (оранжево-жовта). Як правило, з усіх алотропних модифікацій хімічного елемента за певних умов стійкою є тільки одна. Для Сульфуру стійкою модифікацією є ромбічна модифікація. За кімнатної температури на неї перетворюється решта форм.[8]
         Після розповіді вчителя про різні модифікації сірки, для закріплення її фізичних властивостей, учням (при можливості) на кожний стіл видають шматочок кристалічної сірки, трошки порошку сірки, скляну пластинку з кристалами сірки, які виділили з її розчину в толуолі, чашку чи хімічну склянку з водою, лупу, пробірку, наполовину наповнену сіркою, пробірко тримач, спиртівку, кільце з картону, кусочок картону. Учні одержують наступні завдання:
·       Розгляньте шматок сірки, зверніть увагу на її колір, крихкість;
·       Розгляньте з допомогою лупи кристали сірки на скляній пластині, намалюйте в зошиті один із найбільш правильних кристалів
·       Повільно нагрійте пробірку з порошком сірки; спостерігайте як з підвищенням температури змінюється її колір та рухливість. Коли розплавлена сірка при дальшому нагріванні знову гусне, спробуйте вилити   її з пробірки на фанеру. Сірку, що залишилась нагрійте до кипіння, а коли закипить зверніть увагу на її оранжеві випари. Сірку, що закипіла обережно вилийте в чашку чи стакан з холодною водою; вийміть охолоджену сірку з посудини і спробуйте її розтягнути.
Після проведених дослідів вчитель пропонує учням охарактеризувати учням явища, які вони спостерігали під час нагрівання сірки і зробити висновки щодо переходу сірки з одної алотропної модифікації в іншу.
Неметалічні елементи учні вивчають у 10 класі. Програма курсу хімії  для цього класу досить насичена, проте  для вивчення  відведено лише 1годину.  Матеріал, який повинен подати вчитель за один урок  згрупований досить щільно. Слід зауважити, що окрім вивчення теоретичного матеріалу, який при можливості і потребі вчитель підкріплює хімічним експериментом, потрібно учнів навчити розв’язувати нові типи задач. Коли глянути на програму середньої загальноосвітньої школи, то перше враження, як донести учневі такий обсяг матеріалу. Проте , справжній професіонал зауважить, що учні 10 класу мають вже базові знання з хімії і , узагальнивши, систематизувавши їх, учні  можуть бути добрими помічниками вчителю при вивченні нового матеріалу, який і не зовсім новий для них. З метою інтенсифікації навчання хімії  слід на уроках використовувати різні форми організації індивідуальної, групової, фронтальної роботи. Тому вивчення даної теми у 10 класі базується на поглибленні й застосуванні набутих знань, умінь і навичок з метою розвитку навичок самостійної роботи, продуктивної творчої діяльності, формування пізнавального інтересу учнів. 
У своїй роботі я старалась розробити методику викладання даної теми з власного погляду, використовуючи різні літературні джерела. Хочу зауважити, що знання неметалів, їх властивостей потрібне нам у щоденному житті, щоб вміти використовувати їх та поводитись з ними та їх сполуками. Світ неметалів та їх сполук досить цікавий, багатогранний, тому їх вивчення у шкільному курсі хімії  досить актуальне та потрібне. 


Немає коментарів:

Дописати коментар